За одиницю аналізу прийнято речення. Визначено перелік видів речень за характером змісту (зазначені види представлені у підсумковій таблиці під номерами). В усіх програмних документах кожне речення було віднесено до того чи іншого виду. Після цього підраховано кількість речень кожного виду у програмі. Результати аналізу представлені у підсумковій таблиці. Якщо назва програми, назви розділів, епіграфи мали змістове навантаження (формулювання мети, гасло тощо), вони також вважались одиницею аналізу. Технічні речення (назва партії у заголовку; посади осіб, що підписали програму тощо) не враховувались.

            Обсяг проаналізованих програмних документів політичних сил є різним. Нагадаємо, що Закон України „Про вибори народних депутатів України”, за яким проходили вибори 2006 року, не містив вимоги до змісту та структури передвиборних програм. Тому показовою є питома вага (виражена у відсотках) речень кожного виду у програмі партії (блоку).

            Автори методики визнають, що при її застосуванні суб’єктивність аналітика може впливати на результати дослідження. Але цей вплив призводить до похибки не більше 2%, тому представлені у підсумковій таблиці дані є цілком репрезентативними.

            Ми даємо змогу нашим користувачам самостійно інтерпретувати наявні дані. При цьому наголошуємо, що методика дає уявлення про СТРУКТУРУ, ЛОГІКУ ВИКЛАДЕННЯ, а не доцільність та реалістичність запропонованих заходів. На підставі аналізу структури програм не можна зробити висновок про якість пропозицій партії (блоку) та доцільність їх впровадження.