 |
|
 |
2004. КРИВОБОКОВ Владислав Анатолійович. Передвиборна програма. |  |
|
 |
Опубліковано: газета "Голос України", 27 серпня 2004 р.
Програма
кандидата на пост Президента України
Кривобокова Владислава Анатолійовича
Знати. Володіти. Використати рівні можливості.
Кожен українець може бути заможним, але йому свідомо не кажуть про це. Надбання і втрати України – результат діяльності кожного з нас. Та чомусь для одних це виключно прибутки, а для інших – збитки. Народ не повинен завжди бути “іншим” і задовольнятися таким порядком речей.
Ви маєте знати, що ваша праця, ваші гроші і ваші шанси не втрачені. Бо ніщо не зникає нікуди, як і ніщо не береться невідомо звідки. Кожному з нас потрібно лише реалізувати власний інвестиційний потенціал, а не чекати, поки “добрий пан президент” підвищить зарплатню та пенсію, а “зла інфляція” з’їсть ці гроші через підвищення цін.
Більш як 90 відсотків з нас розраховують на попередні заощадження, не менше 30 ладні затягнути пояси, аби створити фінансову базу на майбутнє.
Я пропоную таку систему відносин між державою та громадянином, яка дозволить відродити виробництво, створити прибуткові рентабельні проекти і забезпечити реальну участь народу в отриманні та розподілі прибутків.
Це взаємовигідні стосунки. Держава позбавиться тягаря внутрішнього боргу, а її громадянин нарешті отримає не лише втрачені трудові заощадження, але й право (що дорівнює можливості) закласти основу благополуччя, створити свій власний, сімейний капітал. Який, за вашим бажанням, має стати або стартовим капіталом для бізнесу, або підґрунтям для ренти, або капіталовкладенням у освіту для забезпечення майбутнього ваших дітей.
Для цього потрібно не націоналізовувати (реприватизувати) підприємства, знову зробивши їх нічиїми, а саме приватизувати перспективні об’єкти України – прозоро та всенародно. Щоб кожен став власником, тобто свідомо і зацікавлено створював, інвестував, ніс відповідальність за свою реальну частку власності та отримував прибуток на вкладені кошти.
Держава має розрахуватися зі своїм головним кредитором – народом, а саме: акціями успішних (перспективних) підприємств зі свого державного пакету, нерухомістю та цінними паперами (опціями) для подальшої участі в нових всеукраїнських економічних проектах. Тобто віддати не “порожні” інфляційні гроші, а їх прибуткову спроможність. Таким чином держава може реально захистити фінансові резерви народу від будь-яких ризиків що чекають на їх грошовий еквівалент у майбутньому. А саме: від інфляції, незрозумілих індексів перерахунку карбованців у гривню, спекулятивних процентних ставок по вкладах тощо.
Соціальна революція відбулася поза волею народу, її “оксамитовий” шлях на дотик виявився наждачним. Ми застряли між розвиненим соціалізмом та цивілізованим капіталізмом – у напрузі холодної громадянської війни.
Вихід з цього кола, безперечно, один: консолідація суспільства. І це не віртуальне примирення “крізь зуби”. Це – створення рівноваги між різними верствами населення для прозорого партнерства.
Тож пропоную вам і обіцяю провести наступні консолідаційні заходи:
1. Громадяни України одержать державні цінні папери (опції), які забезпечать право придбання за фіксованою вартістю будь-яких видів державної власності: пакетів акцій держпідприємств земельних ділянок, об’єктів нерухомості, що перебувають на державному балансі (у тому числі за кордоном), а також будуть побудовані за рахунок держбюджету у подальшому;інших матеріальних активів.
Опції будуть надані не лише на суму, втрачену населенням через державні фінансові інститути, але й через комерційні банки, діяльність яких не має належного контролю з боку держави в особі Національного банку.
2. Управління активами громадян може здійснюватися Державним пенсійним фондом або новоствореним державним трастовим фондом (у залежності від бажання громадян). У будь-якому разі держава має нести повну відповідальність за правильне нарахування дивідендів та законність інших операцій з активами населення.
Громадянин – власник цінних паперів – має право не передавати свої активи згаданим установам, керувати ними самостійно, або добровільно об’єднуватися з іншими громадянами у кредитні чи інвестиційні спілки.
3. Будуть погашені усі заборгованості за комунальні послуги станом на перше січня 2005 року за рахунок державного боргу населенню України. Держава візьме на себе сплату дотацій підприємствам комунального господарства.
4. Населення зможе спрямовувати кошти з опційних рахунків для сплати освітніх, медичних, страхових послуг, будь-яких видів держмита, штрафів, а також для розрахунків за реєстраційні акти, ліцензування діяльності, техогляди, засвідчення купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна, і таке інше.
5. Відбудеться цілковита амністія для усіх суб’єктів підприємницької діяльності і фізичних осіб щодо податкових правопорушень за умови сплати на користь держави 13 відсотків будь-якої задекларованої суми. При цьому кошти можуть зараховуватися як безпосередньо до бюджету України, так і шляхом придбання у населення опцій або через передачу громадянам частки інших активів для погашення держборгу. Закон щодо амністії має функціонувати одночасно з посиленням санкцій за приховування від декларування коштів та аналогічні порушення у подальшому.
Мета амністії – не лише наповнення бюджету та легалізація інвестиційних потоків, але й запорука того, що окремі політичні та економічні групи не матимуть можливостей використовувати державну владу задля “переділу” власності.
6. За державний рахунок буде запроваджено постійну, відкриту доступну систему освіти та консультування населення з питань економіки та права, з метою створення дієздатного та бізнес-активного прошарку, який складатиме не менше третини населення України.
7. Консолідація та партнерство будуть непорушним правилом у стосунках між найбільш успішними та малозабезпеченими верствами населення. Буде створено загальну всеукраїнську мережу соціальних дисконтних магазинів, аптек, їдалень, осередків побутового обслуговування, у яких товари та послуги надаватимуться зі знижкою не менше 20 відсотків.
8. Для найбільш незахищених буде створено дієву систему благодійної допомоги у потрібних межах на постійній основі. Соціальний захист населення потрібно трансформувати в соціальну гарантію на законодавчому рівні.
9. Оскільки в Україні досі не існує закону про відповідальність влади, за роки “реформ” відповідальності влада не несе! Народ, який є владою в своїй країні, не має законного права для оцінки діяльності Президента.
У зв'язку з цим політрадою Народної партії вкладників та соціального захисту буде запропонований проект Закону “Про право громадян України оцінювати обрану владу за наслідками її праці та виконання передвиборних обіцянок”. Дія цього Закону буде підтвердженням того, що влада належить народу, згідно ст. 5 Конституції України.
10. Необхідно відновити довіру до влади. Досягти цього можна лише шляхом консолідації народу та влади, через єдність цілі та єдність волі для її досягнення. При цьому наміри влади повинні співпадати з надіями та сподіваннями народу. В Україні має бути створений середній клас як основа суспільства.
Я вірю у свій народ, у його здорові духовні й моральні основи, які можна викорінювати, але неможливо викоренити. Образливе й принизливе формулювання, що народ заслуговує на ту владу, яку він має, повинно зникнути назавжди. Народ в Україні талановитий, працелюбний та сильний навіть за тих обставин, в які його загнали і де він сьогодні опинився мимоволі.
11. Використати у подальшій діяльності обраного Президента найбільш раціональні пропозиції з передвиборних програм інших кандидатів на президентську посаду, залучивши їх досвід та професіоналізм.
12. Сформувати уряд національної довіри не за ознаками “свої” – “чужі”, а виходячи з таких особистих якостей, як чесність, відповідальність, патріотична налаштованість, з урахуванням професійних навичок державних менеджерів.
Я свідомо не даю у своїй передвиборній програмі популістських обіцянок, які або ніколи не можуть бути виконані, або є природнім обов’язком кожного керівника країни.
Разом з тим, я наполягаю, що запропоновані мною заходи є необхідними та реалістичними, що вирізняє їх серед інших програм.
Я цілком усвідомлюю, що моя Народна партія вкладників та соціального захисту ще досить молода, а я як її лідер недостатньо знаний в Україні. Напевне, країні дійсно потрібен більш досвічений керівник та більш потужна партія, які мають великий економічний, організаційний та кадровий ресурс.
Країні потрібна стабільність. Я не тільки кандидат у Президенти, але й виборець. І саме як виборець я віддам свій голос тому претендентові, який в змозі забезпечити послідовність і стабільність економічного та політичного курсу України. Який додасть до своєї президентської програми та плану дій базові ідеї, продуковані фахівцями – членами Народної партії вкладників та соціального захисту, яку я маю честь представляти на виборах Президента України.
Добробут, рівні можливості, відповідальність влади. <<назад |
|
|
 |
|
 |
|
| Сайт работает на BCMS при поддержке https://studiobrand.net |