Центр политической информации «ДАТА»




2004. БОЙКО Богдан Федорович. Передвиборна програма.

Опубліковано: газета "Голос України" , 29 вересня 2004 р.

 

ПЕРЕДВИБОРЧА ПРОГРАМА
кандидата на посаду Президента України
Богдана Бойка
БАНДИТАМ ТЮРМИ,
УКРАЇНЦЯМ
НАЦІОНАЛЬНУ НАРОДНУ ДЕРЖАВУ
 
УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ ВНУТРІШНЯ КОЛОНІЯ У ВЛАСНІЙ ДЕРЖАВІ
     Після здобуття Україною незалежності в середовищі патріотичних сил панувало певне ейфорійне відчуття, що сам факт існування омріяної незалежної України автоматично призведе до утвердження могутньої національної держави зі справедливим суспільним ладом і щасливими людьми.
     В той же час за політичними лаштунками інші сили, без емоцій, робили свою чорну справу, прикриваючись модними ліберально-економічними і інтеграційними теоріями.
     Вузько усвідомлений український патріотизм був витіснений корпоративно згуртованими космополітичними силами.
     Космополітизм – протилежність національному патріотизмові.
     Космополітичні угрупування використовують важелі свого впливу не на розвиток національної держави, а задля інтересів окремих груп, кланів, мафіозних угруповань, як вітчизняних так і закордонних.
     Джерелом космополітизму в Україні є космополітична олігархія, найтіснішим чином пов’язана зі світовими “центрами впливу”.
     Сутність явища олігархії – в зрощуванні влади і великого капіталу з метою примноження багатства невеликої і відносно згуртованої групи осіб, непідконтрольних суспільству.
     Українці ж перестали бути господарями на власній землі і піддаються нещадній експлуатації.
     – Чисельність корінної нації неухильно зменшується. За останні 12 років нас стало на 5 мільйонів чоловік менше.
     – Економіка України за період незалежності, за даними неупереджених фахівців, зазнала руйнування більшого, аніж за часів Другої світової війни.
     Ганебне явище масового безробіття, штучно створеного в Україні, призвело до появи 7-мільйонної маси наймитів-українців, що на Заході і Сході працюють у рабських умовах.
     Не треба мати ілюзій щодо “відродження” української економіки. Економіка України зараз відроджується, але як власність кількох невеликих космополітичних груп.
     У відродженій економіці українця – власника не передбачено.
     КОЛОНІЗАТОРИ
     Україна перетворена у федерацію феодальних князівств, на чолі з відомими лідерами чотирьох космополітичних олігархічних угруповань-кланів, що керують українським суспільством через підконтрольну державну бюрократію, систему псевдодемократії і підконтрольні ЗМІ.
     Це є реальна влада
     Національний склад космополітичної олігархії строкатий. Об’єднує їх всіх хижацьке ставлення до України, її мови, культури, а головне – до людей. Для них українці – люди третього сорту, саме існування яких є необов’язкове, або виключно для обслуговування панівних інтересів космополітичної олігархії.
     ІНСТРУМЕНТИ ПОНЕВОЛЕННЯ
     Державна бюрократія
     В якості інструменту колонізації українського народу була обрана модель бюрократичної держави, давно відкинута розвинутими країнами.
     В бюрократичних державах народ стає заручником бюрократичної управлінської структури, яка, в свою чергу є інструментом в руках невеликої групи політичних та економічних хижаків, які, накопичивши мільярдні статки і відчуваючи себе так званими “громадянами світу”, на ділі займаються пограбуванням цілих народів.
     Ми підкреслюємо: в реалізації стратегії колонізації приймали саму активну участь всі без винятку уряди України.
     Псевдодемократія
     Те, що в Україні названо “демократією”, є лише способом закріплення за владно-економічною елітою монопольного права управління суспільством.
     Спочатку в Україні режим псевдодемократії забезпечувався уявним протистоянням влади і контрольованої нею лівої опозиції, формуванню якої сприяла сама влада.
     Однак, із кінця 90-х означена театралізована схема була оновлена.
     Під вибори 1998 року Дніпропетровською олігархічною групою була створена так звана “неліва опозиція” у вигляді партії “Громада” і сформована відповідна ідеологія.
     Ця ідеологія була розвинута під час президентських перегонів 1999 року командою Є.Марчука.
     Згодом цю політичну нішу опанував колишній Прем’єр Уряду Л.Кучми – один з найактивніших виконавців руйнівної “шокової терапії” для української економіки.
     Така оновлена схема дозволяє перед ошуканим народом продовжувати розігрувати спектакль боротьби влади і опозиції, а перед с світовоюспільнотою демонструвати високі стандарти української “демократії”.
     З усією відповідальністю констатую: „Всі існуючі зараз в Україні помітні політичні сили грають на “одній половині поля”. При цьому опозиція (ні ліва ні права) не є захисниками якогось іншого типу побудови держави. Мова йде про удосконалення сучасної системи влади і про персональний склад керівництва.
     Теперішня видимість боротьби влади і “опозиції” – це боротьба лівої і правої руки з власною головою”.
     Підконтрольні ЗМІ
     Всі без винятку впливові засоби масової інформації, особливо телебачення, є підконтрольне олігархічним угрупованням, через які здійснюється цілеспрямований вплив на масову свідомість людей.
     Влада в Україні стала апаратом насильства панівних класів над пригнобленими, а власна держава – мачухою для мільйонів пенсіонерів, робітників, селян, інтелігенції, інструментом придушення прав і свобод, гальмом національного розвитку.
     НАША МЕТА
     В ідеологічному плані ми протиставляємо космополітизму – ідеологію українського патріотизму.
     В практиці державного будівництва – демонтаж бюрократичного монстра і розбудову натомість народної держави сучасного типу.
     Розбудова народної держави – єдиний цивілізований шлях до утвердження національної держави українського народу, яку ми маємо за кінцеву мету нашої діяльності.
     Чому недостатньо ставити завдання побудови національної держави, а тільки у поєднанні з народною?
     – Бо історія дає нам приклад існування національних держав з побудовою влади на феодально – кріпосницьких, фашистських, партійно номенклатурних, олігархічних, релігійно – фундаменталістських засадах, тощо.
     Простому народу від такої національної держави користі мало.
     Згадаймо М.Грушевського: “...Українська свобода впала через те... що старшина панувати хотіла: з чужого ярма визволяючи, своє накладала ...”. І В.Винниченка: “... за право мати своїх українських холопів козацькі отамани стали “холопами” російського царя, а продана ними Україна на триста років загубила свою державність”.
     Висновок: “свої” пани можуть бути нічим не кращими за “чужих”.
     Звідси випливає наша основна теза: відібрана від космополітичних олігархічних груп влада повинна бути передана не іншим “кращим представникам народу”, а народу безпосередньо через сучасні і відпрацьовані у світі механізми національного народовладдя.
     Побудова народної держави – віковічна мрія українців і єдино можливий механізм успішного розвитку української нації в майбутньому глобальному середовищі.
     Ті держави, які реалізували на практиці цю ідею, є світовими лідерами у галузі економічного розвитку, забезпечення прав і свобод громадян, захисті, національних інтересів.
     В духовному житті національне народовладдя сприятиме відновленню глибинної етнічної пам’яті української нації, вивільненню титанічного творчого потенціалу людей, придушеного десятиліттями комуністичної диктатури, а в незалежній Україні – пануванням антиукраїнських сил.
     Нами вироблені Основні засади, Концепція та Механізми побудови національної народної держави.
     Основні засади ми сформулювали в дванадцяти Принципах:
     1. Побудова Української національної держави.
     2. Ліквідація режиму космополітичної олігархії.
     3. Демонтаж бюрократичної держави. Утвердження народної держави.
     4. Перегляд умов олігархічної приватизації стратегічних об'єктів.
     5. Українізація всіх сфер духовного і матеріального життя в Україні.
     6. Визнання етноциду проти української нації. Антикомунізм і декомунізація.
     7. Неможливість продажу землі, надр і стратегічної інфраструктури іноземцям.
     8. Право поколінь на справедливу частку національного багатства (стратегія підтримки пенсіонерів).
     9. Принцип справедливих доходів і зарплати.
    10. Визнання пріоритету християнських цінностей. Побудова національної Церкви.
    11. Наведення законності і порядку. Відновлення смертної кари за тяжкі вбивства.
    12. Антиглобалізм і протидія зовнішньому диктатові.
     МЕТА МОЄЇ УЧАСТІ У ВИБОРАХ
     Метою моєї участі у виборах Президента України 2004 року є необхідність створити потужний правий сегмент в українській політиці на основі як можна ширшого кола суспільно-політичних сил і проводити національно-патріотичну політику.
     НАША ПОЛІТИЧНА СТРАТЕГІЯ
     Ми усвідомлюємо, що найважливішою умовою забезпечення національних інтересів є збереження українською нацією у своїх руках за будь-яких обставин усіх важелів управління власною культурою, політикою, економікою, наукою, духовним розвитком, демографічними та міграційними процесами, недопущення будь - якого зовнішнього диктату.
     Доки ми не наведемо ладу у власному домі, всі ці інтеграційні проекти влади і “опозиції” є суть одного процесу: – завершити передачу . ще не розграбованого майна іноземцям і космополітам, позбавивши українців власної землі і, в кінцевому підсумку, надії на власну національну державу державу, яка захистить українця де б він не знаходився.
     Звідси антиглобалізм нашої державної політики.
     ПЕРШОЧЕРГОВІ ДІЇ ПАТРІОТИЧНИХ СИЛ
     Підтримка місцевої влади і робота в органах самоорганізації населення на місцях
     Ми проголошуємо курс на “муніципальну революцію”, яку країни Заходу здійснили в два етапи ( в 30-х і 80- роках минулого століття), а зараз готуються до третього.
     Сутність цієї революції, – у радикальному перерозподілі влади (майна, коштів і повноважень) на користь територіальних громад, що дає можливість залучити до суспільного розвитку величезний людський потенціал, придушений діяльністю бюрократичних структур.
     Підтримка пенсіонерів
     Ми виступаємо за те, щоб пенсії зростали випереджаючими темпами, навіть порівняно з іншими видами соціальних виплат.
     – Божа і людська справедливість вимагає, щоб люди, які створювали національне багатство протягом багатьох десятиліть в умовах війни, розрухи, голодоморів, жахливої експлуатації, мали можливість гідного життя.
     – Підвищуючи пенсії, держава сприяє розвитку самодостатнього внутрішнього ринку. Структура видатків пенсіонерів практично повністю спрямована на фінансування комунальної сфери, вітчизняного сільського господарства та внутрішньої сфери послуг.
     – Соціально-орієнтований розвиток країн-лідерів значною мірою завдячується масовій участі літніх людей в прийнятті рішень на всіх рівнях управління суспільством.
     Захист українського селянства
     Селянство – найбільш знедолена і безправна категорія трудового народу України, об’єкт злочинних репресій, штучних голодоморів і нещадної експлуатації.
     В Україні орну землю сучасні можновладці прискореними темпами намагаються перетворити у звичайний товар – об’єкт купівлі-продажу.
     При теперішній розрахунковій вартості землі скупити всі українські чорноземи зараз під силу навіть одному олігархічному кланові.
     Наслідки такої “приватизації” для українського селянства цілком передбачувані і трагічні.
     Робота з молоддю
     Патріотична ідея повинна жити в поколіннях. Треба протистояти спрямованому на молоде покоління відпрацьованому механізмові руйнування національних культурних традицій і національної духовності, яке цілодобово здійснюються підконтрольними владі засобами масової інформації.
     Гуртування усіх національно – свідомих суспільних сил
     Без активної громадської позиції справжніх патріотів в українців є тільки три шляхи, підтримувати або:
     – владний космополітизм, замаскований інтеграційною риторикою;
     – промосковський комунізм;
     – лібералізм, прикритий національними шатами.Жоден з цих шляхів для справжніх патріотів неприйнятий! А патріотично налаштованих громадян в Україні набагато більше аніж про це кажуть наші політичні супротивники.
     Борімося, поборемо!
     Слава Україні!
     Героям слава!

<<назад

Сайт работает на BCMS при поддержке https://studiobrand.net